Історія

Історична довідка про Централізовану бібліотечну систему

Питання про другі морські ворота у Північному Приазов’ї жваво обговорювалося у височайшому Сенаті ще у 1817 році. За наказом генерал-губернатора Новоросійського краю графа М.С. Воронцова капітан другого рангу Крітський та геодезист Манганарі ретельно обстежили узбережжя та морські води Бердянської затоки і Обіточної коси. Робота була проведена велика, у звіті відображені значні переваги проекту, - і, як результат, у 1827 на березі Бердянської затоки була збудована пристань – майбутнє місто Бердянськ.

Селище постійно розбудовувалося, збільшувалася кількість мешканців, закладалися основи промисловості, відкривалися освітні та культурні заклади. Першу згадку про книгозбірню знаходимо у щоденниках В.К.Крижановського, літописця нашого міста. „... во время управления мною Бердянскою таможенною заставою, при Заставе, я завел Библиотеку еще в 1843 году и весь город пользовался; но, выехав в 1847 году в Мариуполь, я оставил ея при Таможне, по возвращению же моем в 1851 году все разобрано…»

У місті поступово відкриваються земські бібліотеки. Про результати їх діяльності складалися докладні звіти, які уважно розглядалися на засіданнях Бердянської земської управи.

У 1892 році громадянином Е.Г.Ростовським місту була подарована приватна бібліотека, яка стала основою міської публічної бібліотеки. Саме цей рік вважається датою заснування Центральної міської бібліотеки ім. Н.К. Крупської.

До 1917 року в місті успішно функціонували бібліотеки при різноманітних навчальних закладах/ школах, народних училищах/, які обслуговували не лише учнів, а й усім жителям повіту.

Революція, громадянська війна, розруха та безлад у країні не сприяли розвитку бібліотечної справи міста. Страшну картину являв собою Бердянськ того часу. Все, що можна було зруйнувати – зруйнували, все, що можна вкрасти – розграбували.

„Денег ни копейки. Все кассы взорваны. Топлива нет. Здания без окон.» - доповідав губкому секретар повітового парткому. Треба було терміново відбудувати зруйновані житлові будівлі, нагодувати голодних, дати їм роботу, врятувати безпритульних дітей, відродити курорт, тощо.

У 1921 році розпочинаються заняття в агрошколі, відкриваються двері професійно-технічної школи та вечірнього робфаку, налагоджується система народної освіти. Бердянськ, як і всі міста країни, активно включається у всенародний похід по ліквідації неграмотності. Разом з освітянами цю важку роботу виконують і бібліотечні працівники міста. При школах, клубах відкриваються хати-читальні, де проводяться голосні читання, прищеплюється любов до книги та знань.

До кінця 1921 року в Бердянську успішно працювали 3 державні і 14 відомчих книгозбірень. У збірнику „Бердянськ та його околиці” Вип. 1-й 1928 року читаємо: „Міська книгозбірня обслуговує читачів усіх верств. Кількість книжок – 38254. Одвідувачів на день пересічно – 180”. Далі – перелік гуртків при клубах міста, серед яких один бібліотечний.

Великі збитки були нанесені місту за часи Великої Вітчизняної війни. Зазнали шкоди промислові підприємства, будівлі освіти, медицини, культури та приватний сектор. Окупанти вилучили з фондів міської бібліотеки №1 твори К.Марксв, Ф.Енгельса, В.Леніна, І.Сталіна та ін. З цих книг на розі вулиць Червона та Петровського було споруджене величезне вогнище, яке не гасло кілька днів і нагадувало часи інквізиторського середньовіччя серед розграбованого та сплюндрованого Бердянська. Бібліотекарі, ризикуючи життям та свободою, роздали книги читачам, що б врятувати хоча б частину бібліотечних фондів. Під час боїв по визволенню фашисти знову підпалили місто,- не оминула зла доля і приміщення бібліотеки. З 7 жовтня 1941 року по 17 вересня 1943 року, а саме стільки тривала окупація Бердянська, було зруйновано 42 книгозбірні з фондом 487138 екземплярів на суму 6481570 крб. В це число не увійшли дані по бібліотекам будинків відпочинку та санаторіїв.

Після визволення у 1943 році міська бібліотека №1 гостинно відчиняє двері для відвідувачів. По вул. Дюміна ( у старому корпусі СШ №1) збереглася невелика двоповерхова будівля, де в одній кімнаті розмістилися зразу три бібліотеки: міська бібліотека №1, дитяча бібліотека та бібліотека машинобудівного технікуму. Зав. відділом культури Гриженко М. Ю., завідуюча Воскресенською В.В. і Шаповаловою Є.І було зроблено, практично, неможливе. З усіх кінців СРСР в Бердянськ надходили посилки з книгами, а жителі міста повертали збережені видання.

Бібліотекам було затісно в одному приміщенні і першою в будівлю по вул. Красной поряд з КДБ та міськомом партії переїздить дитяча книгозбірня. Потім на вулицю Леніна переміщується міська бібліотека №1 (поті там буде працювати хлібний магазин). В ті часи книгозбірню для дорослих очолює Шматкова М.М., для дітей - Дегтярьов О.А. Вони працюють на бібліотечній ниві до середини 70-х. Справжні фахівці, ентузіасти бібліотечної справи, не рахуючись з особистим життям, сім’єю та здоров’ям, по зернинам збирали бібліотечний фонд і працівників-однодумців. І, як закономірний результат, саме ці бібліотеки і, дотепер, вважаються найкращими в місті. З 70-х починається, більш-менш, регулярне комплектування фондів з Запорізького обласного книгокульторгу, а потім з Запорізького обласного бібліотечного колектора. Держава постійно виділяє кошти на придбання книг через книжкові магазини, канцелярські товари і передплату на періодичні видання.

У 1952 році в місті крім двох державних бібліотек обслуговували читачів ще 42 книгозбірні різних систем і відомств: 18 шкільних, 1 педінституту, 3 технікумів, 2 відділів агітації і пропаганди, 18 профспілкових і технічних. Бібліотечний фонд складав близько 225000 екземплярів.

Кількість читачів – 23645

Кількість відвідувань - 265480

Кількість книговидач – 359407 екз.

Докладніше про міську бібліотеку №1. В штаті – завідуюча і 4 бібліотекаря. Бібліотечний фонд розставлений за десятковою класифікацією Троповського, виділені окремо фонди читального залу, абонементу, пересувок. Передплачувалося 70 назв журналів та 19 газет. Читачі обслуговуються по МБА. В бібліотеці був систематичний, але відсутній читацький алфавітний каталог. Сформовано тематичну картотеку газетних та журнальних статей, видавалось близько 700 бібліографічних довідок. Активно проводилися масові заходи різноманітної тематики.

Міська бібліотека №1 поступово починає виконувати функції центральної, надавати методичну допомогу бібліотекам різних систем і відомств. У 1952 році було проведено 11 одноденних семінарів, надано допомогу 28 книгозбірням міста. Йде активне соціалістичне змагання з мелітопольською міською бібліотекою ім. М.Ю.Лермонтова.

Але приміщення було дуже маленьке і тісне, устаткування старе, немає зручних столів, пристосованих столів для книжкових виставок, читальний зал маленький і не може вмістити усіх бажаючих. Оформлена бібліотека портретами І.В. Сталіна, В.І.Леніна, Т.Шевченка, Молотова, О.С.Пушкіна, бібліотечними плакатами, партійними лозунгами, цитатами І Сталіна, В.І. Леніна, М.Горького.

Своє сьогоднішнє приміщення Центральна бібліотека змогла отримати лише у 1967 року. В 50-х роках відкриваються ще дві бібліотеки – на Лісках та сел. 8 березня та пункт видачі літератури на Слободці. Після централізації 1977 року – філії №4, №3 та №6 у 1983 році.

60-70 рокам притаманні творчий підйом, постійний пошук, запровадження та вдосконалення форм та методів бібліотечного обслуговування населення. У 1965 році в міській бібліотеці №1 гостинно відкриває двері абонемент, що обслуговує юнацтво. Виділяється окрема кімната, формується фонд, планується та проводиться цілеспрямована робота з молодіжною аудиторією.

Припала до душі читачам міста ще одна нова форма обслуговування – відкритий доступ до бібліотечних фондів. Цьому передувала копітка та серйозна робота: підготовка стелажів, місця для них, відбір літератури, написання роздільників, плакатів, покажчиків. Для більш повного розкриття фондів розгортаються книжково-ілюстративні виставки та тематичні полиці. Багато читачів високо оцінили нововведення, яке дало можливість самостійно обирати необхідну літературу без допомоги бібліотекарів. Інші читачі, навпаки, не бажали відмовлятися від послуг фахівців.

Бібліотекарі згадують цей період в історії бібліотечної справи як незабутній, сповнений подіями час. Всі зміни та історичні етапи, видатні події в житті суспільства знаходили оперативне відображення в планах бібліотек, в тематиці книжково-ілюстративних виставок та масових заходів. Фахівці обслуговували читачів не лише в приміщенні книгозбірень, а й на робочих місцях, гуртожитках, в місцях відпочинку, вдома. У бібліотеку йшов нескінченний потік читачів, адже книга, журнал та газета були, майже, єдиними джерелами інформації, помічником у навчанні, другом та порадником. А скільки цікавих зустрічей проходили в міських бібліотеках. Багато ветеранів Великої Вітчизняної ще були живими, працездатними, відносно здоровими, повними сил та енергії. Вони з задоволенням приходили до бібліотеки на численні зустрічі з юнацтвом. Частими гостями і друзями бібліотек були Є.М.Кунгурцев, А.І.Гончаренко, О.І.Жусова, І.І.Марченко та ін.

Бібліотеку неможливо уявити без літературних вечорів, читацьких конференцій, творчих зустрічей з місцевими поетами, письменникамии, художниками, композиторами та народними майстрами. М.С.Шеремет, В.Д.Ярошенко, Я.В.Багрій, О.С.Огульчанський, В.М.Єніна, В.Ю.Лялецький дарували читачам приємні хвилини спілкування.

Бібліотечна мережа міста постійно розширюється. Якщо в кінці 50-х у місті нараховувалося близько 50-ти книгозбірень різних систем і відомств, то до кінця 70-х їх число наблизилося до 70-ти.

У 1976 році в СРСР розпочалася централізація бібліотечного обслуговування населення. Кардинальні зміни за своїм розмахом та важливістю не мали преценденту в бібліотечному будівництві. Проводилася серйозна, копітка організаційна робота, семінари-практикуми. Централізація сприяла раціональному використанню єдиного бібліотечного фонду ЦБС, покращенню його складу, більш досконалому інформаційному обслуговуванню, оперативному виконанню читацьких запитів та задоволенню читацьких інтересів та потреб.

Сьогодні центральна бібліотека переживає якісно новий етап свого розвитку. Вона стала сучасним культурним, освітнім та інформаційним центром міста, який для жителів Бердянська є осередком доступу не тільки до суто бібліотечних, але й вітчизняних і світових інформаційних ресурсів. У наших фондах зберігається понад 128300 екземплярів, щорічна кількість читачів становить 8250 чоловік, книговидача – 103640 примірників.

Впроваджуючи новітні інформаційні технології, ЦБС не відмовляється від традиційних форм роботи з читачами. З метою розкриття фонду, популяризації знань, відзначення знаменних і пам'ятних дат та відродження національних традицій, проводяться перегляди літератури та книжкові виставки, тематичні та літературні вечори, прем’єри та презентації книг, читацькі конференції,

Враховуючи роль публічної бібліотеки у житті громади міста, а також роль глобальної мережі Інтернет як феномену взаємодії особистості з усім суспільством одразу, Центральна бібліотека у 2003 році вдруге прийняла участь у конкурсі проектів “Інтернет для читачів публічних бібліотек” LEAP - III, оголошений Відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Кошторис проекту близько 10 тисяч доларів США, що забезпечує придбання комп'ютерного та програмного обладнання, оплату послуг провайдера для безперешкодного доступу до Інтернету, винагороду системному адміністратору та тренінги для співробітників та користувачів.

Становлення Інтернет-центру стало можливим внаслідок допомоги та фінансової підтримки міськвиконкому. 80 тисяч гривень були використані із максимальною ефективністю на ремонт, дизайн приміщення, оснащення надійною охоронною сигналізацією, придбання жалюзі, гарних сучасних меблів та приладів електроосвітлення.

Від 15 серпня 2003 року колектив та читачі розпочинають відлік нового етапу в історії бібліотеки – етапу переходу до нових технологій обслуговування користувачів, коли на додаток до традиційних друкованих ресурсів, відвідувач може безкоштовно скористатися електронною інформацією для навчання та підвищення професійного рівня, відвідати будь-яку бібліотеку в будь-якій країні не залишаючи свого міста, без перешкод отримати юридичну консультацію, знайти потрібний Закон, Положення, інструкцію, Постанову, одержати інформацію, безпосередньо , на сайті будь-якої державної установи, починаючи з Верховної Ради і закінчуючи сторінками місцевих держустанов, звернутися до міжнародних організацій та ін.

На початку 2005 року Центральна бібліотека приймала участь в конкурсі проектів посольства США LEAP Connekt. Уже в квітні надійшло повідомлення про перемогу в конкурсі. З 01 липня 2005 року Інтернет-центр розпочав роботу за новим грантом.

У 2006 році Центральна бібліотека знову прийняла участь в конкурсі проектів посольства США LEAP Connekt II.
В 2010-2011 р. р. колектив Інтернет - центру прийняв  участь і переміг у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» за програмою «Бібліоміст». Завдяки цьому розширилися можливості користувачів – спілкування за допомогою програми Skype, реєстрація в різноманітних соціальних мережах, форумах.  Інтернет - центр бібліотеки створює рівні можливості пошуку  інформації для людей різних соціальних верств, допомагає задовольнити найрізноманітніші запити читачів на інформацію, в тому числі і на ту що відсутня в бібліотеці. До послуг відвідувачів – 8 робочих станцій. Працівниками Інтернет – центру постійно  надаються консультації та практична  допомога в  пошуку необхідної інформації в Інтернет – мережі, виконуються пошукові роботи з певних тем . Складаються цікаві тематичні  Web-огляди та вебліографічні списки. Проводяться інформаційні години та веб - уроку пошуку інформації в Інтернеті.